Підступні глисти: як розпізнати приховані ознаки гельмінтозу

Є проблеми, про які не говорять. І одна з них — гельмінтоз. Тема глистів досить неприємна, але заслуговує уваги кожної людини, адже ніхто не застрахований від появи небажаних гостей в своєму організмі. 

Паразити можуть довго жити в тілі людини непомітно, комфортно влаштовуючись у кишечнику чи навіть поза ним. Багато людей списують перші симптоми на втому, погане харчування чи стрес, навіть не підозрюючи, що причиною може бути небажаний «постоялець».

Проблема в тому, що гельмінти маскуються краще за досвідченого шпигуна: їхні прояви можуть бути настільки різними, що з першого погляду ніхто й не подумає про паразитів. Але чим раніше виявити проблему, тим швидше можна повернути собі нормальне самопочуття.

Що таке гельмінтоз

Гельмінтоз — це захворювання, спричинене паразитичними червами (гельмінтами), які поселяються в організмі людини. Найчастіше вони живуть у кишечнику, але деякі види можуть «мандрувати» по всьому тілу — до печінки, легень, підшлункової, мʼязів чи навіть мозку.

Інфікування зазвичай відбувається через брудні руки, недостатньо термічно оброблену їжу, контаміновану (забруднену) воду або контакт із зараженими тваринами. Проблема в тому, що багато людей роками живуть з паразитами й не здогадуються про це. Саме тому важливо знати, на що звертати увагу.

Симптоми гельмінтозу

Всім відомі такі явні симптому гельмінтозу, як паразити в калі та свербіж в задньому проході, але симптоматика захворювання зовсім не обмежується цими двома проявами. Глисти — підступні паразити, і можуть місяцями не давати про себе знати. Але все ж таки наш організм реагує на появу небажаних візітерів, тому може подавати неочевидні сигнали небезпеки у вигляді втоми, слабкості та ін.

Очевидні симптоми гельмінтозу:

• порушення травлення. Це може бути діарея, закрепи, здуття живота чи постійний дискомфорт після їжі. Гельмінти дратують кишківник і заважають нормальній роботі;
• свербіж у ділянці анального отвору. Особливо вночі — класична ознака ентеробіозу (глисти-гострики);
• незрозуміла втрата чи набір ваги. Паразити забирають поживні речовини або навпаки стимулюють апетит.

Неочевидні симптоми:

• алергічні реакції. Висип, свербіж, сухість шкіри чи навіть сезонні загострення можуть бути пов’язані з гельмінтами, бо вони виділяють токсини, що провокують імунітет;
• хронічна втома та сонливість. Глисти «крадуть» вітаміни й мікроелементи, через що організму просто не вистачає сил;
• болі в м’язах чи суглобах. Деякі паразити здатні проникати у тканини й викликати запалення;
• погіршення стану волосся та нігтів. Через порушення всмоктування корисних речовин волосся стає тьмяним, а нігті — ламкими. Можиливе лущення пальців рук і ніг, злущування шкіри пластами;
• надмірна слинотеча;
• непояснюваний кашель;
• підвищенний апетит, інколи почуття голоду настільки сильне, що людина може втратити свідомість;
• зміни настрою. Дратівливість, тривожність або порушення сну іноді пов’язані з інтоксикацією, яку спричиняють паразити;
• скрегіт зубами уві сні. Хоч це і не на 100% ознака гельмінтів, але у дітей та деяких дорослих часто зустрічається саме при глистних інвазіях.

Симптоми гельмінтозу обширні та не завжди очевидні. При будь-яких порушеннях роботи організму слід звернутися до лікаря та пройти комплексне обстеження, що має включати аналізи й на гельмінтів в тому ж числі.

Діагностика

Виявити гельмінтоз іноді не так просто, бо симптоми часто «маскуються» під інші хвороби. Якщо паразитів багато, то їх можна помітити неозброєним оком в калі. Це можуть бути як довгі білі черви, так і яйця глистів.

Для більш точної діагностики інфектолог збирає анамнез пацієнта, проводить огляд і направляє на необхідні аналізи.

Найчастіші методи діагностики:

• аналіз калу на яйця гельмінтів. Базовий, але не завжди точний метод, адже яйця виділяються не щодня. Часто потрібно кілька повторів;
• зішкріб на ентеробіоз. Ефективний для виявлення гостриків, особливо у дітей;
• аналіз крові. Тут найцікавіше. За загальним аналізом можна побачити підвищений рівень еозинофілів — це один із маркерів глистної інвазії. У розширених тестах (ІФА) шукають антитіла до різних видів паразитів — так можна виявити навіть тих «тихушників», які живуть поза кишечником;
• УЗД або МРТ. Застосовують у складних випадках, коли підозрюють, що паразити оселилися в органах.

Лікування та профілактика

Лікування гельмінтозу зазвичай не складне, але потребує правильного підбору препаратів. Антигельмінтні засоби має призначати лише лікар — різні паразити потребують різних ліків і дозувань. Самолікування може бути неефективним або навіть небезпечним для вашого здоров’я. Для підтримки організму важливо також нормалізувати харчування, пити більше води та, за потреби, приймати препарати для детоксикації та відновлення кишківника.

Профілактика — найкращий спосіб не допустити проблеми:

• регулярно мийте руки;
• ретельно готуйте м’ясо та рибу;
• не пийте сумнівну воду;
• слідкуйте за гігієною домашніх тварин;
• мийте овочі й фрукти, навіть якщо вони виглядають чистими;
• раз на рік проходьте профілактичні аналізи.

Гельмінтоз — не та тема, про яку хочеться говорити під час обіду, але знати про нього необхідно кожному. Паразити можуть довго залишатися непомітними, але їхній вплив на організм — дуже реальний. Чим раніше людина зверне увагу на підозрілі симптоми і пройде діагностику, тим менше шансів, що «підселенці» вщент зруйнують своє “житло”.

Головне — не панікувати й не займатися самолікуванням. Сучасні методи діагностики та препарати працюють швидко й ефективно, а елементарні правила гігієни значно знижують ризик зараження. Тож уважність до свого здоров’я, регулярні аналізи та базова обережність — це найкращий спосіб зберегти організм «вільним від квартирантів».